Новорічне привітання Президента України Володимира Зеленського

[nato_tak]

 Почнемо з найголовнішого. Чого хоче Україна? Миру? Так. Чи будь-якою ціною? Ні. Ми хочемо закінчення війни, але не закінчення України. Чи втомились ми? Сильно. Чи значить це, що ми готові здатись? Сильно помиляється той, хто так думає. І він очевидно за всі ці роки так і не зрозумів, хто такі українці. Народ, який тримається 1407 днів повномасштабної війни. Просто усвідомте ці цифри. Це більше, ніж нацистська окупація багатьох наших міст у Другу світову. 1407 днів нескореної України. Яка фактично щоночі – в укритті, щодня – в боротьбі. Нерідко – без світла. Нерідко – без сну. І багато днів на позиціях, багато. Але завжди – без паніки, без хаосу, без розбрату, у єдності, аби бути з миром. Чи хочемо ми, аби війна закінчилась? Безумовно.
Чому цього досі не сталося? Відповідь – по сусідству з нашою державою. Чи може Росія закінчити війну? Так. Чи хоче вона цього? Ні. Чи може світ примусити її до цього?
Так, і тільки так це спрацює. Чому світ не робить це повною мірою? Давайте розберемось. По порядку, по-чесному, так, як… так, як воно є. Наш народ знає це найкраще.